Відмінності між версіями «Лихварь»
(→Див. також) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:лихвар1.jpg | ||
+ | </gallery> | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 00:05, 18 жовтня 2018
Лихва́рь, -ря́, мРостовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива. Новомоск. у.
Зміст
Сучасні словники
Лихвар – це та людина, яка дає гроші в борг, і зазвичай, під великі (а часом занадто великі) відсотки. При цьому він наполягає на укладанні усного або письмового договору про те, на який саме термін видаються фінанси в борг. Основна особливість лихварства в тому, що позичальник залишає в лихваря щось під заставу, і, якщо той не встигає завчасно повернути позичені кошти, то ця застава переходить безпосередньо у власність лихваря. Лихвар працює сам на себе,а такожі сам вирішує, як побудовувати власну діяльність – чи укладати договір чи не укладати з позичальником фінансів, чи потрібно звертатися до послуг оцінювачів речі, яка йде під заставу і так далі. Крім того, щоб стягнути борг з клієнтів він може використовувати протизаконні методи. == Коли виникла професія лихвара? Лихварство як професія уже було поширене в часи Стародавньої Греції. Так, наприклад, учень Платона – Аристотель у своєму трактаті під назвою «Політика» називав стягування відсотків з боргу явищем, яке є противним природі, а основною функцією грошей вважав тільки обмін. Тим самим він називав лихварів не чесними людьми та крадіями. Лихварство розповсюдилося по території всієї Європи. А от з появою банків воно значно здало позиції. Цікавим є той факт, що лихварством займалися православні монастирі, архієрейські будинки та парафіяльні церкви на території Київської Русі та Московської держави. У країнах, де сповідується іслам, про те, хтож такий лихвар, майже не знають. Це пояснюється тим, що в них строго заборонено видавати гроші під будь-який відсоток. В Ірані, це правило діє і сьогодні. А в країнах, де поширені закони шаріату, за таке заняття можна позбутися й життя. В іудаїзмі ж заборони діють тільки на людей, що сповідують дану вірою, на інших мешканців це правило не поширюються. ЛИХВА́Р, я, чол. У буржуазному суспільстві — той, хто позичає гроші за великий процент. Селяни-кріпаки терпіли не тільки від поміщиків, але й від лихварів, сільських багачів-мироїдів, цісарських урядовців (Історія української літератури, I, 1954, 128); Старий лихвар і не подумав образитись. Пани мають свої примхи, а йому потрібні тільки гроші
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Лихвар
- людина, яка займається лихварством - наданням грошових позик за умови сплати позичальником високих відсотків.
- Лихварство відоме з древніх часів (Древня Греція, Древній Рим та ін.).
В епоху капіталізму лихварство витиснули банки, але в слаборозвинених країнах Азії, Африки та ін. лихварство зберігається й у XXI ст.