Відмінності між версіями «Заридати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Зарида́ти, -да́ю, -єш, '''''гл. ''Зарыдать. ''Ой зачула мати... заплакала, заридала. ''Чуб. V. 152. [[...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зарида́ти, -да́ю, -єш, '''''гл. ''Зарыдать. ''Ой зачула мати... заплакала, заридала. ''Чуб. V. 152. | '''Зарида́ти, -да́ю, -єш, '''''гл. ''Зарыдать. ''Ой зачула мати... заплакала, заридала. ''Чуб. V. 152. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
| + | |} | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/zarydaty Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | ЗАРИДАТИ, аю, аєш, док. Почати ридати. А то б зарані Гарненько з лиха б напились, А потім з жалю заридали (Тарас Шевченко, II, 1963, 227); А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались. Візьме свою дитину на руки та плаче-плаче! А далі й заридає уголос (Марко Вовчок, I, 1955, 127); Він одвернувся, потім, схлипнувши на повні груди, заридав несподівано, сильно, здригаючись всім тілом (Іван Микитенко, II, 1957, 227). | ||
| + | Ри́дма заридати — дуже сильно заплакати. Вона ридма заридала, голосно, ревно (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 160). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0OtYA1G5Gps.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Smeshnie prikolnie kartinki- foto prikoli- demotivatori i video prikoli-5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:03.01.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X 224618e1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 19:38, 23 листопада 2015
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152. |}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАРИДАТИ, аю, аєш, док. Почати ридати. А то б зарані Гарненько з лиха б напились, А потім з жалю заридали (Тарас Шевченко, II, 1963, 227); А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались. Візьме свою дитину на руки та плаче-плаче! А далі й заридає уголос (Марко Вовчок, I, 1955, 127); Він одвернувся, потім, схлипнувши на повні груди, заридав несподівано, сильно, здригаючись всім тілом (Іван Микитенко, II, 1957, 227).
Ри́дма заридати — дуже сильно заплакати. Вона ридма заридала, голосно, ревно (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 160).
Ілюстрації
|
|
|
|
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
