Відмінності між версіями «Опівдні»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7872001.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:09, 17 жовтня 2018
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. В середині дня, в час, коли сонце стоїть у зеніті. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 70).
2. розм. У найвищій точці небесної сфери; в зеніті. Сонце вже стояло опівдні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 338).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 711.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
==Джерела та література== Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 711.
