Відмінності між версіями «Кудря»

Версія за 19:20, 17 жовтня 2018

Кудря́, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка. Чуб. V. 586.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

КУ́ЧЕРІ, ів, мн. (одн. кучер, я, чол.). Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Кучеряве або завите волосся. Вернувся з Києва Петрусь Уже Петром і паничем, І кучері аж по плече, і висипався чорний ус (Тарас Шевченко, II, 1953, 222); Почала мені на пальці Мила злотий кучер вить (Леся Українка, IV, 1954, 127); На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками (Іван Франко, I, 1955, 75); Сивувате волосся опадало кучерями на опуклий лоб (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 73); * Образно. Вікна його кімнати затіняли густі віти каштана, що підвівся над низенькими вишневими кучерями дерев (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); * У порівняннях. Летить.. петарда в повітрі, тріскає над головою і, окружившись вогнем, наче золотими кучерями, падає на землю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412).

2. Хвостові пера у качура. * У порівняннях. Пан Зануда пригладив волосся на висках, .. і воно чорніло, неначе качурині кучері, позатикані за вуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 344).