Відмінності між версіями «Хобот»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Хобот слона | ||
| + | |||
| + | Частина хобота дорослого слона відносно людської руки | ||
| + | У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хобот (значення). | ||
| + | Хо́бот (лат. proboscis) — довгий придаток голови, наявний у деяких тварин, з яких найкраще відомий хобот слона. Також наявний хобот (або хоботок) у низки комах та червів (акантоцефалів, кіноринхів та інших). | ||
| + | |||
| + | Українське хобот походить від прасл. *xobotъ або *xobъtъ, очевидно утвореного від дієслова *xabiti, *xobiti («висіти»)[1]. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Зміст | ||
| + | 1 У ссавців | ||
| + | 2 У комах | ||
| + | 3 У акантоцефалів | ||
| + | У ссавців | ||
| + | У слонів та в деяких тварин ряду неповнозубих наявний видовжений ніс. Вирізняється своєю чутливістю. У слонів хобот здатні рухати в різні сторони близько 5000 м'язів. Хобот служить слону носом, руками, губами і ємністю для води. Ця особлива частина слонячого тіла дуже сильна і гнучка, так що слон здатний валити ним дерева. Водночас він уміє маніпулювати дрібними деталями. Також у слонів кінчик хобота має м'язи добре розвиненої чутливості: ним слон здатен підняти шпильку. | ||
| + | |||
| + | Довжина хобота не перевищує 2,5 метрів, товщина сягає до 30 см. Крім функцій харчування і дотику, хобот відіграє важливу роль у комунікації. Хоботом слони вітають один одного, подають сигнал тривоги, а також старші тварини можуть карати молодших.[2] | ||
| + | |||
| + | У комах | ||
| + | У комах хоботок (хобіток) — частина ротового апарату, пристосованого для всмоктування рідкої їжі. Розрізняють смоктальний (метелики), колючо-смоктальний (комар, клопи), гризучо-смоктальний (перетинчастокрилі), лижучо-смоктальний (мухи) ротовий апарат з хоботком. | ||
| + | |||
| + | У акантоцефалів | ||
| + | |||
| + | Хобіток Rhadinorhynchus sp. | ||
| + | Наявність у передній частині тіла рухливого хобітка є найбільш примітною особливістю акантоцефалів. Хобіток, як правило, вкритий колючими гачками (звідси і одна з назв акантоцефалів: колючоголові). Хобіток несе загнуті гачки, розташовані у горизонтальних рядах. За допомогою цих гачків акантоцефали прикріплюються до тканин хазяїна. Гачки можуть бути двох або трьох типів. Довші, тонкіші гачки розташовані переважно по всій довжині хоботка, а коротші гачки — біля основи хоботка. Хобіток використовується для пробуравлення стінки кишечника остаточного хазяїна і утримування паразита, поки він реалізує свій життєвий цикл. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:07, 17 жовтня 2018
Хобот, -та, м. 1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы. Вх. Пч. II. 24. 2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. Хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик. Вх. Уг. 273.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Хобот слона
Частина хобота дорослого слона відносно людської руки У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хобот (значення). Хо́бот (лат. proboscis) — довгий придаток голови, наявний у деяких тварин, з яких найкраще відомий хобот слона. Також наявний хобот (або хоботок) у низки комах та червів (акантоцефалів, кіноринхів та інших).
Українське хобот походить від прасл. *xobotъ або *xobъtъ, очевидно утвореного від дієслова *xabiti, *xobiti («висіти»)[1].
Зміст
1 У ссавців
2 У комах
3 У акантоцефалів
У ссавців
У слонів та в деяких тварин ряду неповнозубих наявний видовжений ніс. Вирізняється своєю чутливістю. У слонів хобот здатні рухати в різні сторони близько 5000 м'язів. Хобот служить слону носом, руками, губами і ємністю для води. Ця особлива частина слонячого тіла дуже сильна і гнучка, так що слон здатний валити ним дерева. Водночас він уміє маніпулювати дрібними деталями. Також у слонів кінчик хобота має м'язи добре розвиненої чутливості: ним слон здатен підняти шпильку.
Довжина хобота не перевищує 2,5 метрів, товщина сягає до 30 см. Крім функцій харчування і дотику, хобот відіграє важливу роль у комунікації. Хоботом слони вітають один одного, подають сигнал тривоги, а також старші тварини можуть карати молодших.[2]
У комах У комах хоботок (хобіток) — частина ротового апарату, пристосованого для всмоктування рідкої їжі. Розрізняють смоктальний (метелики), колючо-смоктальний (комар, клопи), гризучо-смоктальний (перетинчастокрилі), лижучо-смоктальний (мухи) ротовий апарат з хоботком.
У акантоцефалів
Хобіток Rhadinorhynchus sp. Наявність у передній частині тіла рухливого хобітка є найбільш примітною особливістю акантоцефалів. Хобіток, як правило, вкритий колючими гачками (звідси і одна з назв акантоцефалів: колючоголові). Хобіток несе загнуті гачки, розташовані у горизонтальних рядах. За допомогою цих гачків акантоцефали прикріплюються до тканин хазяїна. Гачки можуть бути двох або трьох типів. Довші, тонкіші гачки розташовані переважно по всій довжині хоботка, а коротші гачки — біля основи хоботка. Хобіток використовується для пробуравлення стінки кишечника остаточного хазяїна і утримування паразита, поки він реалізує свій життєвий цикл.
Ілюстрації
|
|
|
|
