Відмінності між версіями «Вудила»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | === [[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)|http://sum.in.ua/s/vudyla]] === | ||
| + | ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324). | ||
| + | |||
| + | === [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B20 Словник синонімів] === | ||
| + | ВУДИ́ЛАмн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІзаст.;МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем). Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (П. Панч); Рудий ситий кінь водить мідними боками, перебирає ногами, випинає дугою лискучу шию, кусає трензеля (Григорій Тютюнник); Летить той огир карий.., а той держить його за цуглі (П. Чубинський); Гасає на рудому жеребці Гнат. Сідло рипить, із мундштуків - шматками піна (Григорій Тютюнник). | ||
| + | |||
| + | === [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B20 Словник фразеологізмів] === | ||
| + | закуси́ти вуди́ла. Робити або говорити що-небудь, не стримуючи, не контролюючи себе, своїх вчинків. А я, дурний, мчав, закусивши вудила, уперед, верхи на всіх своїх давніх акторських помилках (Моє життя в мист.); — Я за здоровий глузд, — відповів Христич. — Ну, знаєш, — норовисто закусив вудила Деркач. — Ділом треба займатися, товаришу Христич, а не мудрувати (І. Цюпа). | ||
| + | |||
| + | рва́ти вуди́ла. Бути дуже злим, роздратованим кимсь, чимсь. І зараз він [Заболотний] уже рве вудила, нервується, його діяльну натуру дратує всіма визнаний припис триматись осторонь (О. Гончар). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:38, 17 жовтня 2018
Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
http://sum.in.ua/s/vudyla
ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324).
Словник синонімів
ВУДИ́ЛАмн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІзаст.;МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем). Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (П. Панч); Рудий ситий кінь водить мідними боками, перебирає ногами, випинає дугою лискучу шию, кусає трензеля (Григорій Тютюнник); Летить той огир карий.., а той держить його за цуглі (П. Чубинський); Гасає на рудому жеребці Гнат. Сідло рипить, із мундштуків - шматками піна (Григорій Тютюнник).
Словник фразеологізмів
закуси́ти вуди́ла. Робити або говорити що-небудь, не стримуючи, не контролюючи себе, своїх вчинків. А я, дурний, мчав, закусивши вудила, уперед, верхи на всіх своїх давніх акторських помилках (Моє життя в мист.); — Я за здоровий глузд, — відповів Христич. — Ну, знаєш, — норовисто закусив вудила Деркач. — Ділом треба займатися, товаришу Христич, а не мудрувати (І. Цюпа).
рва́ти вуди́ла. Бути дуже злим, роздратованим кимсь, чимсь. І зараз він [Заболотний] уже рве вудила, нервується, його діяльну натуру дратує всіма визнаний припис триматись осторонь (О. Гончар).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
