Відмінності між версіями «Теленькання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Теленькання, -ня, '''''с. ''Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье. | '''Теленькання, -ня, '''''с. ''Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье. | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
− | == | + | ==Академічний тлумачний словник== |
− | ДЗВІН , дзвону, чол. Те саме, що дзвеніння. Чув дзвін, та не знає, звідки він! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 185); Враз її збудив звук. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Юрій Смолич, I, 1958, 84); * У порівняннях. — Леско! Леско! — гукнув дід, і голос його, як дзвін, роздався по лісу (Панас Мирний, I, 1954, 281). | + | '''ДЗВІН''' , дзвону, чол. Те саме, що дзвеніння. Чув дзвін, та не знає, звідки він! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 185); Враз її збудив звук. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Юрій Смолич, I, 1958, 84); * У порівняннях. — Леско! Леско! — гукнув дід, і голос його, як дзвін, роздався по лісу (Панас Мирний, I, 1954, 281). |
− | + | ||
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 08:01, 17 жовтня 2018
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Академічний тлумачний словник
ДЗВІН , дзвону, чол. Те саме, що дзвеніння. Чув дзвін, та не знає, звідки він! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 185); Враз її збудив звук. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Юрій Смолич, I, 1958, 84); * У порівняннях. — Леско! Леско! — гукнув дід, і голос його, як дзвін, роздався по лісу (Панас Мирний, I, 1954, 281).