Відмінності між версіями «Ґзитися»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся,''' ''недок., діал.'' '''Шаленіти''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися'' (О. Ільченко); ''Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?”'' (О. Забужко); // '''Дуріти''' (у 2 знач.) ''Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (М. Коцюбинський). | '''ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся,''' ''недок., діал.'' '''Шаленіти''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися'' (О. Ільченко); ''Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?”'' (О. Забужко); // '''Дуріти''' (у 2 знач.) ''Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (М. Коцюбинський). | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ''' | + | '''«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ (СУМ-11)». 1970 — 1980''' |
'''ГЗИ́ТИСЯ,''' гжу́ся, гзи́шся, ''недок., діал.'' '''Дрочитися.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались'' (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // '''Дуріти''' (у 2 знач.). ''Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (Коцюб., І, 1955, 29). | '''ГЗИ́ТИСЯ,''' гжу́ся, гзи́шся, ''недок., діал.'' '''Дрочитися.''' ''Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались'' (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // '''Дуріти''' (у 2 знач.). ''Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена?'' (Коцюб., І, 1955, 29). | ||
| − | ''' | + | '''«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005''' |
'''Ґзитися,''' ''дієслово недоконаного виду'' — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. ''Діал.'' | '''Ґзитися,''' ''дієслово недоконаного виду'' — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. ''Діал.'' | ||
Версія за 16:30, 16 жовтня 2018
ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся, недок., діал. Шаленіти Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися (О. Ільченко); Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?” (О. Забужко); // Дуріти (у 2 знач.) Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена? (М. Коцюбинський).
Сучасні словники
«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ (СУМ-11)». 1970 — 1980
ГЗИ́ТИСЯ, гжу́ся, гзи́шся, недок., діал. Дрочитися. Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові загратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що гзилися та шваргались (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 536); // Дуріти (у 2 знач.). Хіба він не бачить, що вона гзиться з парубками, мов дівка розбещена? (Коцюб., І, 1955, 29).
«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005
Ґзитися, дієслово недоконаного виду — дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами. Діал.
Ілюстрації
 |
 |
 |
