Відмінності між версіями «Мимика»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мимика, -ки, '''''ж. ''Мимика. ''Тульчинський тим часом говорить Катрусі мимикою про любощі. ''К. Бай. 13. | '''Мимика, -ки, '''''ж. ''Мимика. ''Тульчинський тим часом говорить Катрусі мимикою про любощі. ''К. Бай. 13. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| − | + | ||
| + | (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану людей, оскільки вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом її внутрішнього життя. | ||
| + | Один або більше рухів або позицій м'язів під шкірою обличчя. Згідно з набором суперечливих теорій, ці рухи переводять емоційний стан людини до спостерігачів. Рухи обличчя - це форма невербальної комунікації. | ||
Версія за 14:47, 16 жовтня 2018
Мимика, -ки, ж. Мимика. Тульчинський тим часом говорить Катрусі мимикою про любощі. К. Бай. 13.
(від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану людей, оскільки вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом її внутрішнього життя. Один або більше рухів або позицій м'язів під шкірою обличчя. Згідно з набором суперечливих теорій, ці рухи переводять емоційний стан людини до спостерігачів. Рухи обличчя - це форма невербальної комунікації.
