Відмінності між версіями «Налаштувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | == [http://http://sum.in.ua/s/nalashtovuvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)] == | |
− | + | ||
НАЛАШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. | НАЛАШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. | ||
Рядок 8: | Рядок 7: | ||
2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Юрій Яновський, II, 1954, 139). | 2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Юрій Яновський, II, 1954, 139). | ||
− | + | == Ілюстрації == | |
<gallery> | <gallery> | ||
Файл:Воз3.jpg| Налаштування воза | Файл:Воз3.jpg| Налаштування воза | ||
Файл:радіоналаштування.jpg|Налаштування радіо | Файл:радіоналаштування.jpg|Налаштування радіо | ||
− | Файл:Їжажінка.png | + | Файл:Їжажінка.png| Налаштування їжі |
</gallery> | </gallery> | ||
Версія за 15:10, 16 жовтня 2018
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАЛАШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Готувати що-небудь; приводити в стан готовності. — Не знаєте, чи хазяїн уже устали? — спитався він. — Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати (Панас Мирний, I, 1954, 242); Уляна висипала з пелени квасолю і вже хотіла йти до хати, щоб налаштувати їжу кабанцеві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 454).
2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Юрій Яновський, II, 1954, 139).