Відмінності між версіями «Одиначка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cd1a45d39d4d28f7b511818e46c58bb1_fitted_740x0.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 14:09, 16 жовтня 2018
Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.).
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Жіночий рід до одинак;
Одиначка без матері, хоч і без земельки, та сама собі господиня! (Іван Ле, В снопі.., 1960, 31);
2. Образно- В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння..,
запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника Зосима Набури (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 6).
3. Розмовне- Єдина дочка.
А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку, звали Химою (Марко Вовчок, I, 1955, 50);
Вона була в них одиначка, тож родичі були певні, що ще лучиться їй якийсь королевич (Лесь Мартович, Тв., 1954, 333).