Відмінності між версіями «Розізлити»

Версія за 20:04, 15 жовтня 2018

Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.

Словник Грінченка

РОЗІЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Н.-Лев., IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Вільде, Сестри.., 1958, 360).

Словник української мови

РОЗІЗЛИ́ТИ, лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).

Словник синонімів

Розізлити СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. - Док.: розсе́рдити, осе́рдитирідшерозгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти, угнівити[вгніви́ти]рідшерозізли́ти, обізли́ти, озли́ти, озлоби́ти. А ввечері мій Ярема(От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Шевченко); З ким жити, того не гнівити (прислів’я); Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання (Леся Українка); Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Ю. Смолич); [Одарка:] Йому, бач, співи на думці, а до мене й не забалака!.. Чим я тебе прогнівила?.. (М. Кропивницький). - Пор. 2. дратува́ти, люти́ти.

Ілюстрації

Див.також

[[http://www.uarp.org/news/1385662336%7CЯк перестати руйнувати своє життя через гнів: Хвороблива схильність до гніву ]] [[1]]