Відмінності між версіями «Мерщій»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 125); | 1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 125); | ||
// Дуже швидко. Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (Микола Бажан, I, 1946, 59). | // Дуже швидко. Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (Микола Бажан, I, 1946, 59). | ||
| + | |||
2. у знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. — Ух! — задрижавши, скрикнула вона, — яке холодне... — Та мерщій у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 334); Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 156). | 2. у знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. — Ух! — задрижавши, скрикнула вона, — яке холодне... — Та мерщій у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 334); Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 156). | ||
| + | |||
3. Уживається як спонукальний вигук. А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 143); Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (Олександр Довженко, I, 1958, 80). | 3. Уживається як спонукальний вигук. А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 143); Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (Олександр Довженко, I, 1958, 80). | ||
Версія за 19:44, 15 жовтня 2018
Мерщій, нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. Мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МЕРЩІЙ, присл.
1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 125); // Дуже швидко. Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (Микола Бажан, I, 1946, 59).
2. у знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. — Ух! — задрижавши, скрикнула вона, — яке холодне... — Та мерщій у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 334); Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 156).
3. Уживається як спонукальний вигук. А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 143); Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (Олександр Довженко, I, 1958, 80).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 682.
Ілюстрації
|
|
|
|
