Відмінності між версіями «Дармоїд»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
'Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. 'Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Нп. 'Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає.Кв. Пов. II. 20. <br /> | 'Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. 'Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Нп. 'Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає.Кв. Пов. II. 20. <br /> | ||
| − | ''Дармоїдство'' — в нетермінологічному значенні «лінь, неробство», «життя за рахунок чужої праці, на чужий рахунок», «паразитичне існування за рахунок суспільства».<br /> | + | ''Дармоїдство'' — в нетермінологічному значенні «лінь, неробство», «життя за рахунок чужої праці, на чужий рахунок», «паразитичне існування за рахунок суспільства».<br /><br /> |
| + | Слово '''«дармоїд»''' вживалося у деяких законодавчих актах Російської імперії, але не мало особливих ознак злочину. Петровський «Табель про ранги», визначаючи місце в ієрархії державної служби, деякою мірою давав можливість висунутися талановитим людям з нижчих станів. «Щоб тим охоту подати до служби і оним честь, а не нахабам і дармоїдам отримувати», — свідчила одна з описових статей закону. У дорадянські часи в поняття дармоїдства не вкладалося ніякого особливого соціально значущого контексту. Нероба жив за рахунок своїх близьких, суспільною мораллю це не схвалювалося, і не більше того. У Радянському Союзі під дармоїдством вже розумілося паразитичне існування не за рахунок окремих громадян, а за рахунок усього суспільства. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 16: | Рядок 17: | ||
==Відео== | ==Відео== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
{{#ev:youtube|173x8JrXWao}} | {{#ev:youtube|173x8JrXWao}} | ||
{{#ev:youtube|SgIZ4i_vJ_s}} | {{#ev:youtube|SgIZ4i_vJ_s}} | ||
| + | |} | ||
| + | |||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відномсин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відномсин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 19:34, 15 жовтня 2018
Дармоїд, -да, -а, ч.,зневажл.
Той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; нероба.
'Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. 'Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Нп. 'Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає.Кв. Пов. II. 20.
Дармоїдство — в нетермінологічному значенні «лінь, неробство», «життя за рахунок чужої праці, на чужий рахунок», «паразитичне існування за рахунок суспільства».
Слово «дармоїд» вживалося у деяких законодавчих актах Російської імперії, але не мало особливих ознак злочину. Петровський «Табель про ранги», визначаючи місце в ієрархії державної служби, деякою мірою давав можливість висунутися талановитим людям з нижчих станів. «Щоб тим охоту подати до служби і оним честь, а не нахабам і дармоїдам отримувати», — свідчила одна з описових статей закону. У дорадянські часи в поняття дармоїдства не вкладалося ніякого особливого соціально значущого контексту. Нероба жив за рахунок своїх близьких, суспільною мораллю це не схвалювалося, і не більше того. У Радянському Союзі під дармоїдством вже розумілося паразитичне існування не за рахунок окремих громадян, а за рахунок усього суспільства.
Ілюстрації
|
|
|
|
