Відмінності між версіями «Нахідка»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/znakhidka Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 646.]=== | ||
| + | Нахідка- 1. Те, що під час розшуків або випадково знайдене. В апаратній Маланка шукала Андрієвих пальців. Три жовтих, в олії, цурпалки валялись долі, біля машини, четвертого так і не знайшла. Вона загорнула знахідку у хустину і взяла з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 49); Бідак золотого знайшов на землі, — Зрадів, аж заплакав. Додому йдучи, Згубив свою знахідку в лісі вночі, Шукав до світання в імлі (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 96); Підходить [Денис] до Мар'яни і передає їй гриби. — Ось тобі, господине, моя знахідка (Михайло Стельмах, II, 1962, 223); * У порівняннях. Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 111). | ||
| + | ▲ Бюро (стіл) знахідок — установа, відділ, куди приносять знайдені речі для повернення їх власникам. У бюро знахідок — чималій кімнаті з полицями уздовж стін, чергував лейтенант міліції (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 90). | ||
| + | 2. перен., розм. Про людей, тварин, предмети, які вдало виявлені, придбані і стануть комусь у пригоді. Такі, як Маруся, — гарненькі побрехухи — знахідка для шпигуна (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 221); Напівзруйноване чабанське стійбище стало для червоноармійців просто знахідкою (Олесь Гончар, II, 1959, 420); * У порівняннях. Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (Максим Рильський, III, 1961, 324); | ||
| + | // Результат наукових, творчих, виробничих і т. ін. пошуків; досягнення. — Знахідка, Маріє Остапівно, знахідка! — раптом крикнув він [професор]. — Пишіть (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 183); Окремі епізоди фільму — це справжня режисерська знахідка (Мистецтво, I, 1959, 19); Творчі шукання і знахідки кращих лекторів і пропагандистів уже привели до значного поліпшення усної пропаганди (Комуніст України, 9, 1963, 59). | ||
| + | 3. розм. Дія за значенням знаходити 1. Пам'ятками участі східно- і центральноєвропейських племен у подіях римської історії є, між іншим, знахідки на землях цих племен так званих римських медальйонів (Археологія, VIII, 1953, 46); Знахідки викопних решток тварин, рослин, стоянок людей кам'яної доби незаперечно доводять, що лвс відкладався не у водяному середовищі, а на суші (Знання та праця, 9, 1965, 15). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:36, 15 жовтня 2018
Нахідка, -ки, ж. Находка. Учись, сину, на старість буде як нахідка. Посл.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 646.
Нахідка- 1. Те, що під час розшуків або випадково знайдене. В апаратній Маланка шукала Андрієвих пальців. Три жовтих, в олії, цурпалки валялись долі, біля машини, четвертого так і не знайшла. Вона загорнула знахідку у хустину і взяла з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 49); Бідак золотого знайшов на землі, — Зрадів, аж заплакав. Додому йдучи, Згубив свою знахідку в лісі вночі, Шукав до світання в імлі (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 96); Підходить [Денис] до Мар'яни і передає їй гриби. — Ось тобі, господине, моя знахідка (Михайло Стельмах, II, 1962, 223); * У порівняннях. Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 111). ▲ Бюро (стіл) знахідок — установа, відділ, куди приносять знайдені речі для повернення їх власникам. У бюро знахідок — чималій кімнаті з полицями уздовж стін, чергував лейтенант міліції (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 90). 2. перен., розм. Про людей, тварин, предмети, які вдало виявлені, придбані і стануть комусь у пригоді. Такі, як Маруся, — гарненькі побрехухи — знахідка для шпигуна (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 221); Напівзруйноване чабанське стійбище стало для червоноармійців просто знахідкою (Олесь Гончар, II, 1959, 420); * У порівняннях. Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (Максим Рильський, III, 1961, 324); // Результат наукових, творчих, виробничих і т. ін. пошуків; досягнення. — Знахідка, Маріє Остапівно, знахідка! — раптом крикнув він [професор]. — Пишіть (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 183); Окремі епізоди фільму — це справжня режисерська знахідка (Мистецтво, I, 1959, 19); Творчі шукання і знахідки кращих лекторів і пропагандистів уже привели до значного поліпшення усної пропаганди (Комуніст України, 9, 1963, 59). 3. розм. Дія за значенням знаходити 1. Пам'ятками участі східно- і центральноєвропейських племен у подіях римської історії є, між іншим, знахідки на землях цих племен так званих римських медальйонів (Археологія, VIII, 1953, 46); Знахідки викопних решток тварин, рослин, стоянок людей кам'яної доби незаперечно доводять, що лвс відкладався не у водяному середовищі, а на суші (Знання та праця, 9, 1965, 15).
Ілюстрації
|
|
|
|
