Відмінності між версіями «Владарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:власник.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 13:28, 15 жовтня 2018
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.
2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.
3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 244.
4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар.
Тлумачний словник української мови
5.Влaдарь - власник
Церковнослов'янський словник
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |