Відмінності між версіями «Владарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 19: Рядок 19:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:власник.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 13:28, 15 жовтня 2018

Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.

2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.

3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 244.

4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар.

Тлумачний словник української мови

5.Влaдарь - власник

Церковнослов'янський словник

Ілюстрації

Власник.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання