Відмінності між версіями «Риштувати»
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріали з Вікіпедії]=== | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріали з Вікіпедії]=== | ||
| − | ===[ | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Риштувати]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 12:29, 15 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИШТУВАТИ, ую, уєш.
1. неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 26).
2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Словник Грінченка); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99); // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Тарас Шевченко, I, 1951, 284).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 547.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РИШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1 неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Бойко, Про 17 літ, 1958, 26). 2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Сл. Гр.); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі, їх риштують у дорогу (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99); // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Шевч., І, 1951, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547.
Словари и энциклопедии на Академике
Риштувати:
- Ставити, зводити риштовання для чого небудь
- Готувати, збирати, споряджати куди небудь
- Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що небудь чимось
- доводити до готовости, робити придатним для вживання, використання), підготовляти, підготовлювати, підготувати, приготовляти, приготувати, наготовлювати, наготовляти, наготувати, лагодити, ладнати, лаштувати, налаштовувати, налаштувати.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- Слово "риштування" утворене від дієслова «риштувати» («забезпечувати», «споряджати», «оснащувати», «ставити риштування»), що є германізмом (від нім. rüsten)
- Риштувати - це дієслово з будівельної термінології
