Відмінності між версіями «Їдення»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 3.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 3.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 12:22, 15 жовтня 2018
Їде́ння, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЇДА́, и, жін.
1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).
2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).
E-slovnik Тлумачний словник української мови
1) Дія за знач. їсти 1). 2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).
Ілюстрації
|
|
|
|
