Відмінності між версіями «Їдениця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980''' | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980''' | ||
| + | |||
ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236). | ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236). | ||
Версія за 11:58, 15 жовтня 2018
Їдениця, -ці, ж. = Єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Слово дуже схоже на "одиницю", через що його часто можуть плутати з цифрою 1
