Відмінності між версіями «Збоїни»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 22: Рядок 22:
  
  
* Елемент маркованого списку
+
*  
 
Щоб отримати біопаливо, необов'язково садити рапс або сою замість традиційних зернових культур. З пшениці або ячменю можна отримувати солому і спалювати її на електростанціях замість вугілля. В Україні цей бізнес поки не особливо розкручений, але в майбутньому все більше електрики ми будемо отримувати з соломи - у нас багато сировини, а держава надає пільговий тариф на вироблену таким чином енергію.
 
Щоб отримати біопаливо, необов'язково садити рапс або сою замість традиційних зернових культур. З пшениці або ячменю можна отримувати солому і спалювати її на електростанціях замість вугілля. В Україні цей бізнес поки не особливо розкручений, але в майбутньому все більше електрики ми будемо отримувати з соломи - у нас багато сировини, а держава надає пільговий тариф на вироблену таким чином енергію.
  
* Елемент маркованого списку
+
*  
 
15% соломи псується під час зберігання.Нижній тюк вбирає в себе воду і бруд, тому складати солому в 5 рядів невигідно. Якщо вологість досягає 30%, з нею немає сенсу працювати: витрати на сушку перевершують вигоду.
 
15% соломи псується під час зберігання.Нижній тюк вбирає в себе воду і бруд, тому складати солому в 5 рядів невигідно. Якщо вологість досягає 30%, з нею немає сенсу працювати: витрати на сушку перевершують вигоду.
  
* Елемент маркованого списку
+
*  
 
Біля складів зростає кількість гризунів.З цієї причини солому краще не зберігати в містах - миші та щури з найближчих будинків збіжаться на склад. Хоча в полі теж вистачає гризунів, тому потрібно продумати схему боротьби із шкідниками.
 
Біля складів зростає кількість гризунів.З цієї причини солому краще не зберігати в містах - миші та щури з найближчих будинків збіжаться на склад. Хоча в полі теж вистачає гризунів, тому потрібно продумати схему боротьби із шкідниками.
  
* Елемент маркованого списку
+
*  
 
Але ще більша загроза - пожежі.Якщо солома якісна, вона добре горить. Тюки складають один на одного, і пожежа швидко може охопити весь склад. Тому через кожні 500 м скирти потрібно робити пожежні проїзди, які стримають вогонь.
 
Але ще більша загроза - пожежі.Якщо солома якісна, вона добре горить. Тюки складають один на одного, і пожежа швидко може охопити весь склад. Тому через кожні 500 м скирти потрібно робити пожежні проїзди, які стримають вогонь.
  

Версія за 01:05, 15 жовтня 2018

Сучасні словники

ЗБО́ЇНИ, збо́їн, мн. Дрібно побита при молотінні солома. Втрати зерна в збоїнах і полові усувають також відповідним підбором отворів в решетах [молотарки] (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 335); Біля колгоспників зростала купа збоїн, недомолоченого колосся і потрощених барабаном бур’янових стеблин (Кир., Вибр., 1960, 381).

Ілюстрації

Збоїни.jpg Збоїни 1.jpg Збоїни 2.jpg Збоїни 3.jpg

Медіа



Див. також

Щоб отримати біопаливо, необов'язково садити рапс або сою замість традиційних зернових культур. З пшениці або ячменю можна отримувати солому і спалювати її на електростанціях замість вугілля. В Україні цей бізнес поки не особливо розкручений, але в майбутньому все більше електрики ми будемо отримувати з соломи - у нас багато сировини, а держава надає пільговий тариф на вироблену таким чином енергію.

15% соломи псується під час зберігання.Нижній тюк вбирає в себе воду і бруд, тому складати солому в 5 рядів невигідно. Якщо вологість досягає 30%, з нею немає сенсу працювати: витрати на сушку перевершують вигоду.

Біля складів зростає кількість гризунів.З цієї причини солому краще не зберігати в містах - миші та щури з найближчих будинків збіжаться на склад. Хоча в полі теж вистачає гризунів, тому потрібно продумати схему боротьби із шкідниками.

Але ще більша загроза - пожежі.Якщо солома якісна, вона добре горить. Тюки складають один на одного, і пожежа швидко може охопити весь склад. Тому через кожні 500 м скирти потрібно робити пожежні проїзди, які стримають вогонь.


Джерела та література

1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 448.