Відмінності між версіями «Сапет»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сапет.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сапет.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сапет 1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сапет 2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сапет 3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 23:30, 14 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
САПЕ́Т, а, чол. Виплетений з лози і т. ін. вертикально видовжений кошик, який використовують для зберігання і перенесення овочів, фруктів і т. ін. Привіталась побожно Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Григорій Косинка, Новели, 1962, 63); — Свіжі персики! Мигдаль! Фісташки! — вривався дзвінкий голос хлопчика з повними сапетами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 215); // Такий же кошик для виловленої риби. Мовчки поставив він на камінь сапет, повний тріпотливої риби, похитав головою і зник у саклі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 287). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 56.