Відмінності між версіями «Дуло»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Strelba.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Strelba.jpg|140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:530-90_4f81b5246eeb2.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:530-90_4f81b5246eeb2.jpg|140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1439689621.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1439689621.jpg|140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 434. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 434. | ||
Версія за 10:20, 21 листопада 2018
Дуло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Сучасні словники
ДУЛО -а; пор.
1. Вихідний отвір ствола вогнепальної зброї, знаряддя.
Приклад Тримати пістолет дулом вгору. В очах її з’явилось дуло Якогось довгого ствола Рушниці вражої (Воронько, Тепло.., 1959, 63); Дуло револьвера направлено просто в живіт Мотрі (Кир., Вибр., 1960, 293).
2. Ствол вогнепальної зброї, знаряддя, баштового танка.
Приклад Навести дуло На когось, щось. Прочистити дуло. Через частокіл визирали.. дула гармат (Панч, III, 1956, 271); Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси, втрачають свій казенний блиск (Кол., На фронті.., 1959, 25); Образно Світлі дула прожекторів урізались аж ген у вишину — й пересуватись стали… (Тич., II, 1957, 149);
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 434.
Енциклопедичний словник. 2009 - https://edgeare.com
