Відмінності між версіями «Чорніти»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | ЧОРНІТИ, ію, ієш, недоконаний вид. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1—3, 8 знач.). Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Тарас Шевченко, II, 1963, 37); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну.. Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Панас Мирний, I, 1949, 323); З голови і цілого тіла [Асуара] піднялась пара, голі частини стали синіти, потім чорніти (Мирослав Ірчан, II, 1958, 105); Марусяк гриз травинку і чорнів від чорних дум (Гнат Хоткевич, II, 1966, 203). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' тільки 3 ос. Виділятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне). Дерево сумно чорніло на білому снігу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 76); Ой в степу могила з вітром говорила: Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла; Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла та ще й зеленіла (Українські поети-романтики.., 1968, 135); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля (Олесь Гончар, III, 1959, 92); Внизу під нами чорніє море (Юрій Яновський, II, 1958, 26). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 356. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:48, 20 жовтня 2018
Чорні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧОРНІТИ, ію, ієш, недоконаний вид.
1. Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1—3, 8 знач.). Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Тарас Шевченко, II, 1963, 37); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну.. Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Панас Мирний, I, 1949, 323); З голови і цілого тіла [Асуара] піднялась пара, голі частини стали синіти, потім чорніти (Мирослав Ірчан, II, 1958, 105); Марусяк гриз травинку і чорнів від чорних дум (Гнат Хоткевич, II, 1966, 203).
2. тільки 3 ос. Виділятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне). Дерево сумно чорніло на білому снігу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 76); Ой в степу могила з вітром говорила: Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла; Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла та ще й зеленіла (Українські поети-романтики.., 1968, 135); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля (Олесь Гончар, III, 1959, 92); Внизу під нами чорніє море (Юрій Яновський, II, 1958, 26). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 356.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
