Відмінності між версіями «Чара»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Чара, -ри, '''''ж. ''Большая рюмка. ''Гостю налив чару, а сам випив пару. ''Ном. № 11564.  
 
'''Чара, -ри, '''''ж. ''Большая рюмка. ''Гостю налив чару, а сам випив пару. ''Ном. № 11564.  
 
[[Категорія:Ча]]
 
[[Категорія:Ча]]
 
 
ЧА́РА, и, ж.
 
1. Старовинна посудина для пиття вина. Княжі слуги брязкотіли уполовниками, бігаючи між столами й наливаючи чари вином і медом.
 
2. перен. Про міру радощів чи горя, що випадає на долю людини. [Тетяна (бере другий келих і подає Свічці):] Здорові пийте, діточки, нехай Солодка й повна буде ваша чара (Коч., Свіч. весілля, 1951, 197).  Ча́ра [терпі́ння] перепо́внилася.
 
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 268.
 
 
ЧАРА — старовинна посудина для пиття вина; також заздоровна чарка. Гостю налив чару, а сам випив пару (М. Номис); Кришталева чара, срібнеє дно, пити чи не пити — все одно (пісня).
 
 
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 634.
 
 
ЧАРА — польський дворянський герб
 
 
Wikipedia.org
 
 
[[Файл:Чара2.png|міні]]
 
[[Файл:Чара 1.jpeg|міні]]
 

Версія за 20:51, 14 жовтня 2018

Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.