Відмінності між версіями «Ладканка»

Версія за 00:48, 14 жовтня 2018

Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.

Сучасні словники

ЛАДКАНКА. Слово Л. походить вiд ладнати спiвати весiльні пiсні. Таке слововживання засвiдчено Словарем украïнськоï мови (1907) Б.Грiнченка, який наводить приклад iз зб. М.Номиса Украïнськi приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на весiллi ладнають». Слово Л. та спорiдненi з ним слова переважно вживалися в Галичинi. Укладачi зб. Русалка Днiстрова» (1837) М.Шашкевич, Я.Головаиький, I.Вагiлевич роздiл публiкацiй нар. весiльних пiсень назвали Ладкая», вживаючи його як синонiмiчне до весiльна пiсня. У Передговорi Кнародним руским пьсням I.Вагiлевич пов'язує Л. з прасловян. часами: Пьснь тотi сут золотим посльдком счасньйших веремень, коли ше сама лише природа промовляла до рускоь души… У ладканках проколюється також туга. Головацький у кн. Нарис старословянського богослiвя, або Мiфологiя (1860) повторює етимологiю вiд Лад Ладо та пише Латання на Карпатськiй Русi називаються весiльнi пiснi. Б.Грiнченко (Словарь украïнськоï мови, 1907) дає визначення: Ладнання весiльне спiвання, а також самi весiльнi пiснi, посилаючись на Головацького, та наводить приклад iззб. М.Номиса Украïнськi приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на весiллi ладнають. У Етимологiчному словнику росiйськоï мови» (1910) О.Преображенського читаємо: м<ало>р<осiйське> ладовати, ладковаги спiвати весiльних пiсень. Подiбно до цього в болгар, македонцiв i сербiв дiєслово ладувати значить спiвати весняних пiсњнь. У болгар пiд час весiлля друга дочка в родинi Лада виконує обряд ладування. 2. У суч. фольклористицi слово Л. вживається точнiше: на позначення регiонального (Бойкiвшина, Лемкiвшина, Закарпаття) жанр, рiзновиду весiльних пiсень. Л. вирiзняються ритмо мелодiйною та поет, структурою, манерою виконання. У весiльних Л. свашки ладнають про те, шо вiдбувається згiдно з обрядом. 3. Л. пастушi пiснi, якi поширенi здебiльшого на Бойкiвшинi. Вони виконуються пiд час свята Юрiя або Зелених свят, супроводжуються плетiнням вiнкiв на полонинi, прикрашанням нами кожноï худобини та випровадженням ïï до двору. В змiстi пастуших П. вiдгукується давн. ритуал вшанування сiльських тварин. Ритм.- мелодiйними та словесно-стил. особливостями, а також побажально- величальними формами вони близькi до весiльних Л. Дослiдники припускають, шо пастушi Л. сформувалися як своєрiдна вузько регiональна жанр, форма пiд впливом i на взiр весiльних Л. 4. У Карпатському регiонi вживається також вислiв ладовi пiснi в значеннi купальськi пiснi. Л. найбiльше вивчали львiвськi дослiдники Ф.Колесса та Р.Кирчiв. Анатолiй Волков

Ілюстрації

Медіа

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjc6YHUs4TeAhXD_CoKHS_XAIQQuAIIKzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DhOtRgr-nfOA&usg=AOvVaw0WsiZGaUz7ReEoU7zHsXps

Див. також

Джерела та література

https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml

Зовнішні посилання