Відмінності між версіями «Жужелиця»

Версія за 20:16, 13 жовтня 2018

Словник Грінченка

Жужелиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЖУЖЕЛИЦЯ жін. Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами. В пухкому ґрунті підвищується активність хижих жужелиць, які знищують дротяників (Шкіди. і хвор.. рослин, 1956, 18).

Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин. Хлібна жужелиця (туруп) найбільшої шкоди завдає посівам озимої пшениці, озимого ячменю, жита та ярого ячменю (Колгоспник України, 8, 1961, 23).

Жужелиця садова – мешканець городів і садів являє собою досить великого жука, (довжина тіла дорослих особин досягає 3 см). Це дуже витончена комаха, у якої всі частини тулуба відокремлені один від одного.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Жук довжиною 14-16 мм, зверху смоляно-чорний з бронзовим відливом, знизу темно-бурий; антени і ноги червонувато-бурі; надкрила з глибокими точковими борозенками. Дорослі жуки вигризають зерна з колосків.

Джерела

http://sum.in.ua/s/zhuzhelycja

Зовнішні посилання