Відмінності між версіями «Зайча»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
− | == | + | =='''[http://sum.in.ua Академічний тлумачний словник]'''== |
− | + | ЗАЙЧА́, ати, сер. Те саме, що зайченя. А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 191); * У порівняннях. Це був гарненький дідок, цей Микита: весь білий — і чуприна, й борода, й вуси, маленький, мов зайча, бистрий, швидкий (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 44); Спогади її наполоханими зайчатами кидаються врозтіч (Михайло Стельмах, I, 1962, 529). | |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:48, 13 жовтня 2018
Зайча, -чати, с. Зайченокъ.
Академічний тлумачний словник
ЗАЙЧА́, ати, сер. Те саме, що зайченя. А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 191); * У порівняннях. Це був гарненький дідок, цей Микита: весь білий — і чуприна, й борода, й вуси, маленький, мов зайча, бистрий, швидкий (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 44); Спогади її наполоханими зайчатами кидаються врозтіч (Михайло Стельмах, I, 1962, 529).