Відмінності між версіями «Жмурити»

Версія за 16:32, 13 жовтня 2018

Жмурити - стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити. Наче вчора виглядав [Матвійко] з того хатнього, на схід, віконця та мружив очі проти блискучого сонечка (Марко Вовчок, VI, 1956, 296); Хоть я ляжу спати, — Сон очей не мружить (Словник Грінченка); [Верба:] Ніяк не можу схопити вираз твоїх очей. Тільки починаю вглядатись, а ти їх спочатку мружиш, а потім заплющуєш (Олександр Корнійчук, Калин. гай, 1950, 63).

Наказовий спосіб
1 особа	 	жму́рмо
2 особа	 жмур	жму́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа	жму́ритиму	жму́ритимемо, жму́ритимем
2 особа	жму́ритимеш	жму́ритимете
3 особа	жму́ритиме	жму́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа	жму́рю	жму́римо, жму́рим
2 особа	жму́риш	жму́рите
3 особа	жму́рить	жму́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	жму́рив	жму́рили
жін. р.	жму́рила
сер. р.	жму́рило
Інфінітив	жму́рити

Словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980):

ЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. жмур; недок., перех. Стуляючи повіки, частково прикривати (очі). Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Іван поспішавсь, стукавсь коліньми в смереки, одводив руками гіллячки і жмурив очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 350).

Словник синонімів:

МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ[ЗЩУ́ЛЮВАТИ], СКУ́ЛИТИрозм.;ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИрозм.,ЗАСКА́ЛЮВАТИрозм.,ПРИСКА́ЛЮВАТИрозм. (злегка, не до кінця). - Док.: замру́жити, зажму́рити, змру́жити, зіщу́лити[зщу́лити], примру́жити, прижму́рити, прищу́лити, прищу́рити, заска́лити, приска́лити. Василь Карпович лукаво мружить око (О. Донченко); Густавсон ходить по кімнаті, мружить повіки (А. Шиян); Дочка лежить дома на кріслі І жмурить очиці свої (Леся Українка); Вдоволений Сивенко зажмурює очі (С. Васильченко); Раптом Жені здалося, що зараз повинно щось статися. На мить замружила очі (І. Муратов); Він то розплющував очі, то знову змружував їх - повіки склеплювались самі (Ю. Смолич); Перелякані, побуджені ґвалтовно, повилазили опришки. І щулили очі від сонця, від світла (Г. Хоткевич); Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (М. Трублаїні); Проша зіщулив одне око й підморгнув ще Ладі (П. Панч); Кіт скулить очі (М. Коцюбинський); Ганна Іванівназневажливо примружила очі (Ю. Шовкопляс); Він наливає собі вино, прижмурює око і ловить червоне світло у склянці (М. Коцюбинський); Олена прищулювала очі і колола в’їдливою фразою (Г. Хоткевич); Учитель поволі розправив папірець, прочитав і прищурив око (С. Васильченко); .- Я тебе зразу розкусив (при цьому Донець заскалив око) (І. Багряний); Гладун насмішкувато прискалив око (О. Гончар).

Словник Грінченка:

Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.

Ілюстрації

x140px

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zhmuryty
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B6%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8
http://sum.in.ua/s/mruzhyty