Відмінності між версіями «Затанчити»
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
{{#ev:youtube|UNhPPIF-p6c}} | {{#ev:youtube|UNhPPIF-p6c}} | ||
{{#ev:youtube|BD7S0N5vaxU}} | {{#ev:youtube|BD7S0N5vaxU}} | ||
+ | {{#ev:youtube|9mJu5BaG8hs}} | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 13:01, 13 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Затанчити, -чу, -чиш, гл. = Затанцювати.
Академічний тлумачний словник українскьої мови (1970—1980)
1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
// неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
// Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647). Аж танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися.
2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;
// перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».
3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
// Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).
4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
// Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
// Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).
5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).