Відмінності між версіями «Догодити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
ДОГОДЖА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОГОДИ́ТИ, оджу, одиш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Годі терпіти, годі стогнати, Годі панам догоджати (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 287); А коло Чіпки Галя не знає вже, як і припадає, чим йому догоджає (Панас Мирний, II, 1954, 250); Стала вона тихша води, у всьому догоджає чоловікові, а він ніяк не прощає зради (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); Щоб догодити Олі, я все оглядав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Догодила невістка свекрусі, по-хазяйськи постелила постіль (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 221). | ДОГОДЖА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОГОДИ́ТИ, оджу, одиш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Годі терпіти, годі стогнати, Годі панам догоджати (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 287); А коло Чіпки Галя не знає вже, як і припадає, чим йому догоджає (Панас Мирний, II, 1954, 250); Стала вона тихша води, у всьому догоджає чоловікові, а він ніяк не прощає зради (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); Щоб догодити Олі, я все оглядав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Догодила невістка свекрусі, по-хазяйськи постелила постіль (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 221). | ||
| + | <gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:26, 11 жовтня 2018
Догодити. См. Догоджати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДОГОДЖА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОГОДИ́ТИ, оджу, одиш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Годі терпіти, годі стогнати, Годі панам догоджати (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 287); А коло Чіпки Галя не знає вже, як і припадає, чим йому догоджає (Панас Мирний, II, 1954, 250); Стала вона тихша води, у всьому догоджає чоловікові, а він ніяк не прощає зради (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); Щоб догодити Олі, я все оглядав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Догодила невістка свекрусі, по-хазяйськи постелила постіль (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 221).
