Відмінності між версіями «З’ясувати»
(Створена сторінка: '''З’ясува́ти, -су́ю, -єш, '''''гл. ''Выяснить, обнаружить. ''Не смів я вам, що думав, з’ясувати. '...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''З’ясува́ти, -су́ю, -єш, '''''гл. ''Выяснить, обнаружить. ''Не смів я вам, що думав, з’ясувати. ''К. Іов. 70. | + | '''З’ясува́ти, -су́ю, -єш, '''''гл. ''Выяснить, обнаружить. Відповідне дієслово недоконаного виду ''з'ясовувати''. ''Не смів я вам, що думав, з’ясувати. ''К. Іов. 70. |
[[Категорія:Зя]] | [[Категорія:Зя]] | ||
| + | == Значення == | ||
| + | '''1.''' '''Досліджуючи, робити ясним, зрозумілим що-небудь.''' У дослідженні І. І. Срезневського міститься ряд відомостей з української мови, яка порівнюється з російською і білоруською мовами. І. І. Срезневський з'ясовує, чим «наріччя малоруське відокремлюється від великоруського» (Мовознавство, XIII, 1956, 17); — Які племена тут жили до нас — ось що хотілось би з'ясувати, — роздумливо мовив Брага (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 273); Тепер ми можемо сказати, що наука в основному з'ясувала природу комет (Наука і життя, 2, 1959, 16); | ||
| + | // Визначати, встановлювати що-небудь на підставі певних відомостей, ознак і т. ін. Кілька годин телеграфні й телефонні розвідки з допомогою найскладнішого коду з'ясовували маршрути кур'єрів (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 258); — Нам потрібно зробити огляд вашої Таращанської бригади. І, крім того, з'ясувати кількість трофеїв (Олександр Довженко, I, 1958, 200); | ||
| + | // Довідуватися, дізнаватися про щось. Запрошень не одержали [дівчата], квитків теж. Як не сумувати? І не підуть же вони з'ясовувати, чому їх обійдено (Юрій Яновський, II, 1954, 88); Доки прийшов патруль, ми встигли вже з'ясувати, що Даниленко був з Гадяча (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 66). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' '''Відкривати, розкривати що-небудь приховане.''' Мовчазна могила нам не з'ясує, що діється в ній (Леся Українка, I, 1951, 249); От і Грицько не хотів з'ясувати світові, який у нього скарб дома (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 143); | ||
| + | // Передавати словами, висловлювати, описувати (думки, почуття і т. ін.). Це почуття я не можу тобі з'ясувати точно. Треба бути жінкою, щоб зрозуміти це (Юрій Яновський, II, 1958, 88). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' '''Пояснювати що-небудь.''' Говорив [Давид] гарно, голосно, нешвидко і вплітаючи в мову живі барвисті образи. Чужих слів уникав, а як траплялися які «консерватори», «бюджет», кожне з'ясовував (Андрій Головко, II, 1957, 129); Бачачи, що подорожні, очевидно, не тутешні і справді нічого не розуміють, селяни враз заговорили, з'ясовуючи причини екзекуції (Юрій Смолич, I, 1958, 54); За що ж ця ласка короля? Мені з'ясуйте, прошу... (Василь Еллан, I, 1958, 283). | ||
| + | |||
| + | == Синоніми == | ||
| + | виметикувати, винайти, дізнаватися, дійти, довідатися, з'ясувати, вигребти, виявити | ||
Версія за 19:39, 17 жовтня 2016
З’ясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Відповідне дієслово недоконаного виду з'ясовувати. Не смів я вам, що думав, з’ясувати. К. Іов. 70.
Значення
1. Досліджуючи, робити ясним, зрозумілим що-небудь. У дослідженні І. І. Срезневського міститься ряд відомостей з української мови, яка порівнюється з російською і білоруською мовами. І. І. Срезневський з'ясовує, чим «наріччя малоруське відокремлюється від великоруського» (Мовознавство, XIII, 1956, 17); — Які племена тут жили до нас — ось що хотілось би з'ясувати, — роздумливо мовив Брага (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 273); Тепер ми можемо сказати, що наука в основному з'ясувала природу комет (Наука і життя, 2, 1959, 16); // Визначати, встановлювати що-небудь на підставі певних відомостей, ознак і т. ін. Кілька годин телеграфні й телефонні розвідки з допомогою найскладнішого коду з'ясовували маршрути кур'єрів (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 258); — Нам потрібно зробити огляд вашої Таращанської бригади. І, крім того, з'ясувати кількість трофеїв (Олександр Довженко, I, 1958, 200); // Довідуватися, дізнаватися про щось. Запрошень не одержали [дівчата], квитків теж. Як не сумувати? І не підуть же вони з'ясовувати, чому їх обійдено (Юрій Яновський, II, 1954, 88); Доки прийшов патруль, ми встигли вже з'ясувати, що Даниленко був з Гадяча (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 66).
2. Відкривати, розкривати що-небудь приховане. Мовчазна могила нам не з'ясує, що діється в ній (Леся Українка, I, 1951, 249); От і Грицько не хотів з'ясувати світові, який у нього скарб дома (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 143); // Передавати словами, висловлювати, описувати (думки, почуття і т. ін.). Це почуття я не можу тобі з'ясувати точно. Треба бути жінкою, щоб зрозуміти це (Юрій Яновський, II, 1958, 88).
3. Пояснювати що-небудь. Говорив [Давид] гарно, голосно, нешвидко і вплітаючи в мову живі барвисті образи. Чужих слів уникав, а як траплялися які «консерватори», «бюджет», кожне з'ясовував (Андрій Головко, II, 1957, 129); Бачачи, що подорожні, очевидно, не тутешні і справді нічого не розуміють, селяни враз заговорили, з'ясовуючи причини екзекуції (Юрій Смолич, I, 1958, 54); За що ж ця ласка короля? Мені з'ясуйте, прошу... (Василь Еллан, I, 1958, 283).
Синоніми
виметикувати, винайти, дізнаватися, дійти, довідатися, з'ясувати, вигребти, виявити
