Відмінності між версіями «Писачка»

Версія за 18:43, 10 жовтня 2018

Писачка, -ки, ж. 1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка. Ном. № 6081. 2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами. Сумск. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Писачок (писачка) - інструмент, який використовується при виготовленні писанок. Залежно від регіону України також має назви писа́льце, ки́стка, пищок, мигу́лка, дє́дик[1].

Призначений для нанесення на шкаралупу яйця розтопленого на вогні свічки воску або парафіну. Писачком можна як наносити тонкі лінії рисунку, так і закривати від фарби великі елементи орнаменту. Писачок складається із закріпленого на держаку лійкоподібного металевого резервуара для воску; лієчка закінчується потоншенням з отвором, через який розтоплений віск витікає на яйце. Традиційний писачок має резервуар у формі конуса, згорнутого з бляхи, краще мідної[2], оскільки мідь добре втримує тепло. Конус закріплюється на ручці обгортанням навколо неї частини заготовки. Також можна обгорнути конус товстим жорстким дротом, пропаяти конструкцію і вже дріт прикріпити до ручки. Мідний дріт додатково утримує тепло і віск довше залишається рідким. Бляшаний конус також може бути вузьким, з малим кутом розкриву. Отримують його обгортанням заготовки навколо швейної голки[3]. Закріпити такий конус можна у зробленому в дерев'яній ручці отворі, при необхідності слід зафіксувати тонким дротом. Сучасні писачки можуть мати резервуар, виточений з бронзи або латуні на токарному верстаті[3]. Товсті стінки такого писачка також довго зберігають тепло.

Віск кладеться у широку частину лієчки або знімається її гострим краєм з тіла свічки. Писачки з тонким конусом для наповнення почергово кладуть у мисочку з розтопленим воском[3].

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]