Відмінності між версіями «Здирник»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ЗДИ́РНИК, а, чол., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства. — Так що ж я здирник, чи що? — ударився в образу Дзюба (Панас Мирний, I, 1954, 299); Його нараз охопила лютість, і він наважився її вилити на цього здирника (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 290). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 537. | ||
| + | |||
| + | здирник | ||
| + | -а, ч., розм. | ||
| + | Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь примусом, погрозами, насильством. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | здирник | ||
| + | 1) (той, хто вимагає / домагається чого-н. шляхом примусу, погроз, насильства), дра[я]піжник, дра[я]піка, дра[я]піжка, дерій, дерун, здирця | ||
| + | — Пор. експлуататор | ||
| + | 2) див. хабарник | ||
| + | |||
| + | Словник синонімів української мови. 2014. | ||
| + | |||
| + | ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК [ДРЯПІ́ЖНИК] розм., ДРАПІ́КА [ДРЯПІ́КА] розм., ДРАПІ́ЖКА [ДРЯПІ́ЖКА] розм., ДЕРІ́Й розм., ДЕРУ́Н розм., ЗДИ́РЦЯ діал., ДЕРИ́ЛЮД рідко. На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:35, 10 жовтня 2018
Здирник, -ка, м. = Здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗДИ́РНИК, а, чол., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства. — Так що ж я здирник, чи що? — ударився в образу Дзюба (Панас Мирний, I, 1954, 299); Його нараз охопила лютість, і він наважився її вилити на цього здирника (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 290).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 537.
здирник -а, ч., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь примусом, погрозами, насильством.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
здирник 1) (той, хто вимагає / домагається чого-н. шляхом примусу, погроз, насильства), дра[я]піжник, дра[я]піка, дра[я]піжка, дерій, дерун, здирця — Пор. експлуататор 2) див. хабарник
Словник синонімів української мови. 2014.
ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК [ДРЯПІ́ЖНИК] розм., ДРАПІ́КА [ДРЯПІ́КА] розм., ДРАПІ́ЖКА [ДРЯПІ́ЖКА] розм., ДЕРІ́Й розм., ДЕРУ́Н розм., ЗДИ́РЦЯ діал., ДЕРИ́ЛЮД рідко. На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.
Ілюстрації
|
|
|
|
