Відмінності між версіями «Навпіл»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 13:46, 10 жовтня 2018
Навпі́л нар. Пополамъ
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
НА́ВПІ́Л, присл.
1. На дві приблизно рівні частини; пополам. Тарас вийняв свіжий огірочок, розломив навпіл, пригостив і Льошку (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 58); Місто лежало більше внизу між двома похилими горами, поділене навпіл вузенькою річкою (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 131); // Порівну, в однаковій кількості. Вони ділили й ділять все навпіл, Все, що буває на солдатській службі (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 116). ♦ Згинатися (зігнутися) навпіл — дуже згинатися (про поставу людини); Серце рветься (розривається) навпіл у кого — хто-небудь дуже переживає, тяжко страждає. І серце в нього рветься навпіл, І мислі його — полова (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 331).
2. з чим. Пополам з чим-небудь; з домішкою чогось; наполовину. На бурому, навпіл з пашею, снопі полуднує Мокрина Карпець (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 55); Хліб! Який це хліб? Тамара вкусила і виплюнула. Сухий, колючий він, в'їдається в ясна. Придивилася — якесь борошно.. навпіл з тирсою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181).
Ілюстрації
|
|
|
|
