Відмінності між версіями «Навід»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|xHWSmAShCdg}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 11:25, 15 жовтня 2018
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
НА́ВІД, воду, чол., заст. Вказівка, порада. ♦ Дати навід — дати вказівку, порадити, навчити, як треба зробити що-небудь.