Відмінності між версіями «Жмурити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Словник української мови | |
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980): | ||
| + | ЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. жмур; недок., перех. Стуляючи повіки, частково прикривати (очі). Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Іван поспішавсь, стукавсь коліньми в смереки, одводив руками гіллячки і жмурив очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 350). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538. | ||
| + | |||
==Словник Грінченка== | ==Словник Грінченка== | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 16:01, 13 жовтня 2018
Жмурити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980): ЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. жмур; недок., перех. Стуляючи повіки, частково прикривати (очі). Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Іван поспішавсь, стукавсь коліньми в смереки, одводив руками гіллячки і жмурив очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 350).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.
Словник Грінченка
Ілюстрації
|
|
|
|
