Відмінності між версіями «Поверх»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355). | 4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355). | ||
| + | |||
| + | поверх - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина | ||
| + | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | Називний поверх поверхи | ||
| + | Родовий поверху поверхів | ||
| + | Давальний поверхові, поверху поверхам | ||
| + | Знахідний поверх поверхи | ||
| + | Орудний поверхом поверхами | ||
| + | Місцевий на/у поверсі на/у поверхах | ||
| + | Кличний поверху поверхи | ||
| + | ВІДМІНОК | ||
| + | Називний | ||
| + | Родовий | ||
| + | Давальний | ||
| + | Знахідний | ||
| + | Орудний | ||
| + | Місцевий | ||
| + | Кличний | ||
| + | поверх - прийменник | ||
| + | Про Словник | ||
| + | СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник - понад 130 000 тлумачень із СУ | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:12, 16 жовтня 2018
Поверх, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п’ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Пове́рх, нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Іван Франко, VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); // Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка, V, 1956, 403); // Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка, II, 1951, 510); Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146).
2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (Робітнича газета, 17.X 1965, 2).
3. рідко. Те саме, що поверхня 1. Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера грало (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60).
4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355).
поверх - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА Називний поверх поверхи Родовий поверху поверхів Давальний поверхові, поверху поверхам Знахідний поверх поверхи Орудний поверхом поверхами Місцевий на/у поверсі на/у поверхах Кличний поверху поверхи ВІДМІНОК Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний поверх - прийменник Про Словник СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник - понад 130 000 тлумачень із СУ
Ілюстрації
|
|
|
|
