Відмінності між версіями «Смажити»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/smazhyty] | |
+ | СМАЖИТИ, -жу, -жиш, ''недоконаний вид''. | ||
+ | |||
+ | 1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) переважно із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. | ||
+ | '''''Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем''''' ''(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356)''; | ||
+ | '''''В кухні горить огонь, варять і смажать''''' ''(Іван Франко, VII, 1951, 133)''; | ||
+ | '''''— Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила''''' ''(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465)''; | ||
+ | '''''Монголи пасли коней, смажили на багатті свіже кінське м'ясо''''' ''(Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394)''; | ||
+ | // Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.); | ||
+ | // ''розмовне''. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару. | ||
+ | '''''— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун''''' ''(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131)''; | ||
+ | * ''У порівняннях.'' '''''Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив''''' ''(Нечуй-Левицький, III, 1956, 260)''. | ||
+ | |||
+ | 2. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити. | ||
+ | '''''Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя''''' ''(Юрій Яновський, II, 1958, 166)''; | ||
+ | '''''Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце''''' ''(Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37)''; | ||
+ | // Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.). | ||
+ | '''''Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті''''' ''(Панас Мирний, I, 1954, 311)''. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 23:05, 4 жовтня 2018
Смажити, -жу, -жиш, гл. 1) Жарить. Смажити яєшню. Левиц. Пов. 105. Молоко на сковороді смажити. ХС. III. 51. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі. Ном. № 6094.
Зміст
Сучасні словники
[1] СМАЖИТИ, -жу, -жиш, недоконаний вид.
1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) переважно із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356); В кухні горить огонь, варять і смажать (Іван Франко, VII, 1951, 133); — Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465); Монголи пасли коней, смажили на багатті свіже кінське м'ясо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394); // Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.); // розмовне. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару. — Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131);
- У порівняннях. Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260).
2. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити. Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя (Юрій Яновський, II, 1958, 166); Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37); // Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.). Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті (Панас Мирний, I, 1954, 311).