Відмінності між версіями «Таємничий»
(→Див. також) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | <big>''' | + | '''Таємничий, а, е.''' 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189. |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | <big>'''ТАЄМНИЧИЙ'''</big> - термін, що має декілька значень: | ||
| Рядок 32: | Рядок 35: | ||
Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]: http://sum.in.ua/p/10/14/2 | Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]: http://sum.in.ua/p/10/14/2 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 14:01, 8 листопада 2018
Таємничий, а, е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Сучасні словники
ТАЄМНИЧИЙ - термін, що має декілька значень:
- повнений таємниць; загадковий, невивчений.
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.;
- оповитий таємницею (про людину).
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.;
- якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний.
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.;
- який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю.
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.;
- рідко: те саме, що таємний.
"З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити", - Леся Українка, 1954 р.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]: http://sum.in.ua/p/10/14/2
