Відмінності між версіями «Таємничий»
(→Див. також) |
(→Див. також) |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | {{#ev:youtube|qMYd6Rf- | + | {{#ev:youtube|qMYd6Rf-Q70}} |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 19:49, 4 жовтня 2018
Таємничий - термін, що має декілька значень:
- повнений таємниць; загадковий, невивчений.
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.;
- оповитий таємницею (про людину).
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.;
- якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний.
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.;
- який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю.
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.;
- рідко: те саме, що таємний.
"З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити", - Леся Українка, 1954 р.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]: http://sum.in.ua/p/10/14/2