Відмінності між версіями «Таємничий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Таємничий - термін, що має декілька значень: | + | <big>'''Таємничий'''</big> - термін, що має декілька значень: |
| + | |||
* повнений таємниць; загадковий, невивчений. | * повнений таємниць; загадковий, невивчений. | ||
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.; | "Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.; | ||
| + | |||
* оповитий таємницею (про людину). | * оповитий таємницею (про людину). | ||
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.; | "Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.; | ||
| + | |||
* якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. | * якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. | ||
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.; | "Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.; | ||
| + | |||
* який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю. | * який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю. | ||
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.; | "Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.; | ||
| + | |||
* рідко: те саме, що таємний. | * рідко: те саме, що таємний. | ||
Версія за 19:42, 4 жовтня 2018
Таємничий - термін, що має декілька значень:
- повнений таємниць; загадковий, невивчений.
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.;
- оповитий таємницею (про людину).
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.;
- якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний.
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.;
- який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю.
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.;
- рідко: те саме, що таємний.
"З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити", - Леся Українка, 1954 р.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
