Відмінності між версіями «Ладитися»

Версія за 19:37, 4 жовтня 2018

Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = Лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = Лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЛАДИТИСЯ, джуся, дишся, недок.

1. тільки 3 ос. Іти успішно, вдало; удаватися. Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (Степан Васильченко, I, 1959, 101); Розмова в них не ладилась, Казимир щось не договорював (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 23); Після весілля в Глущуків почало не ладитись життя (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); // безос., з чим і без додатка. Як не ладиться, то й у пені не гориться (Номис, 1864, № 1700); Зі спектаклем, вже зовсім готовим, щось не ладилось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Добре мені стало жити на білому світі. І на роботі ладиться.., і дома просто-таки рай (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 4); // Бути злагодженим, гармонійним (про спів, гру). Мусадзе слухняно заграв. І хоч співали вони стократ гірше, ніж звичайно, проте тепер пісня вже ладилася (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 131).

2. до чого, на що, куди і без додатка, розм. Те саме, що готуватися 1; лагодитися (у 1 знач.). Але поки монголи радились і ладились до ударного приступу, Максим також не дрімав (Іван Франко, VI, 1951, 82); Ладяться козаки в дорогу; Семен з ними (Марко Вовчок, I, 1955, 91); // з інфін. Мати намір що-небудь зробити. Вуздечка роздирала йому [коневі] губи, і він ладився стати дибки під залізною рукою свого господаря (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1957, 17).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання