Відмінності між версіями «Тхніння»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dikhania1.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 12:29, 4 жовтня 2018
Тхні́ння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця. Левиц. І. 442.
Зміст
Словник української мови в 11 тт.
ДИ́ХАННЯ, я, сер.
1. Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін. Одним з основних життєвих процесів є дихання, завдяки якому організм одержує кисень іззовні і видаляє вуглекислоту, що утворюється в тканинах (Загальний догляд за хворими, 1957, 93); Рослини [томатів], починаючи з перших днів штучного зараження збудником чорної бактеріальної плямистості, ..змінюють характер інтенсивності дихання (Мікробіологічний журнал, XXII, 5, 1960, 40); // Вбирання і випускання повітря органами дихання; вдих і видих. Лікар сказав, що в легких [легенях] нема хрипу, тільки ще певна слабкість дихання (Леся Українка, V, 1956, 421); Дихання.. ставало рівнішим, а на щоках виступали легкі рум'янці (Талан, Гори.., 1950, 8); * Образно. Свиснув поїзд, дихання прискорив .. і летить вдалині Повз зелені вогні семафорів (Леонід Первомайський, I, 1958, 272); // Повітря, пара від видиху; подих. Нема чим дихать. Вітер заганяє дихання назад у груди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 408); — Не тікай, пане, не втечеш! ..Гаряче дихання повстанського коня вже обпікало йому спину (Олександр Довженко, Зач. Деспа, 1957, 93); * У порівняннях. На.. корі топиться рожева паморозь, і незабаром дерева огортаються парою, мов теплим диханням (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 250); * Образно. І дихає гаряче море й дихання своє шле назустріч його [сонця] золотим бризкам... (Остап Вишня, I, 1956, 201); // Шуми, утворювані вдиханням і видиханням повітря. Раптом до його вуха долетіло тихеньке, ледве вловиме дихання (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 350); З натугою дихає кінь.. Він вибивається з останніх сил. Уже не дихання, а якесь хрипіння виривається з грудей скакуна (Олесь Донченко, I, 1956, 178); * Образно. Ніна виходить на кам'яний берег і стоїть на високій скелі, слухаючи рівне дихання турбіни (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 62). ▲ Штучне дихання — заходи, які застосовують з метою поновлення самостійного дихання, що припинилося. Ознайомлюючи учнів з прийомами штучного дихання, суть яких зводиться до розширення і стиснення грудної клітки в певному ритмі, вчитель ще раз підкреслює, що зміна її об'єму є причиною вдиху і видиху (Методика викладання анатомії.., 1955, 119).