Відмінності між версіями «Скандзюбитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скорчитися_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скорчитися_1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скорчитися_2.Jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скорчитися_2.Jpeg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
Поточна версія на 09:49, 4 жовтня 2018
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зміст
Сучасні словники
СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзюбляться; док., розм.
1. Зігнутися, викривитися. Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Панас Мирний, III, 1954, 339).
2. перен., вульг. Здохнути. А щоб той собака тобі скандзюбився! (Словник Грінченка); Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє... і скандзюбилося сердешне... (Яків Баш, На землі.., 1957, 73).
Ілюстрації
|
|
|
