Відмінності між версіями «Шерстка»
(→Див. також) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 87: | Рядок 87: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:19, 14 листопада 2018
Шерстка, -ки, ж. = Шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Шерстка
1. Пестл. до шерсть 1. Маленька білочка за деякий час вкрилася м'якою пухнастою шерсткою (Оксана Іваненко, Опов.., 1949, 190); Піднявши задню лапу над своєю головою, як голоблю над возом, почав [кіт] вилизуватись у найдошкульніших місцях під шерсткою — аж носом харкотів... (Павло Тичина, I, 1957, 257).
2. розм. Окрема волосинка шерсті (у 1—2 знач.). Одна шерстка [у зайця] золота, друга срібна (Словник Грінченка).
Шерсть
Шерсть — волосяний покрив тіла ссавців (за винятком людини).
Густий волосяний покрив деяких ссавців (переважно овець, кіз тощо), що використовується як сировина в текстильній промисловості, зазвичай називають вовною.
Волосяний покрив родин куницевих і зайцеподібних, а також деяких видів гризунів і псових зазвичай називають хутром.
Види волокон вовни
- пух (наиболее ценное тонкое, мягкое извитое волокно);
- переходный волос, ость (более толстое, жёсткое и менее извитое, чем пух, волокно);
- «мёртвый волос» (малопрочный и жёсткий).
Пух
Пух - перо з м'яким стрижнем і слабким розвитком опахала. Звичайне пухова перо представляє собою коротенький стрижень з пучком борідок на вершині і має форму пензлика. Довжина очина невелика - менше 1 мм. Довжина опахальной частини зі стрижнем може досягати 10-20 мм. Борідки відходять від стрижня симетрично, але їх кількість на одному міліметрі довжини стержня більше, ніж на пере, і вони значно довше. Борідки пушинок мають промені, довжина яких близько 1 мм; товщина борідок пуху становить близько 5-7 мкм, вони міцні, гнучкі, пружні.
Все оперення птахів ділять на три типи: махові, контурні і пух. У дорослих птахів пух прихований під контурним пір'ям. Пташенята, у яких пухові покриття ще не розвинене, покриті тільки пухом. Пух утримує контурні пера на деякій відстані від тіла, за рахунок чого між ними утворюється теплоизолирующий шар нерухомого або малорухливого повітря. Цей шар малорухливого повітря грає кілька ролей для птиці: вона із задоволенням позує на воді, її оперення НЕ намокає, не дає птаху мерзнути в холодну пору року. Іноді в перовому покриві птахів зустрічаються пір'я проміжного типу між контурними і пухом. Вони мають відносно довгий і пружний стрижень, але борідки не зчеплені в пластинку опахала. Такі утворення називають пуховою пером.
Пух присутній тільки в оперенні водоплавних птахів - качок, гусей і т. П.
Ость
Ость в зоології
Збірний термін «ость» використовують в зоології (звероводстве, собаківництві) для позначення довгих жорстких волосся в шерсті тварин за аналогією з терміном, використовуваним в ботаніці (рослинництві).
Ость в анатомії
Термін «ость» використовують в анатомії для позначення загостреного освіти на поверхні кістки. Крім того, «остео» - частина складних слів, утворених від грец. ὀστέον - «кістка».
Ость (лат. Arista) - тонкий загострений відросток на квіткової або колосковой лусці у рослин.
Морфологічно ость є пластинкою листка, редуцированную до серединної жилки. У деяких рослин ость м'яка, у інших - жорстка, колюча; іноді пір'яста. За формою ость може бути прямою, зігнутою (колінчатою) або, як у ковили (Stipa), спірально скрученого.
Наявність ості характерно для багатьох (але не для всіх) представників сімейства Злаки (Poaceae), причому ость нерідко присутній не тільки в суцвіттях рослин, але і залишається при плодах злаків (зернівках) після їх дозрівання, оскільки ці плоди часто бувають охоплені сухими квітковими лусками , що закінчуються остюками. Такі ості на кінцях сухих квіткових лусок можуть відігравати суттєву роль в поширенні плодів.
Ость (її наявність, розміри, форма і інші характеристики) може служити важливою діагностичною ознакою для таксономічних цілей.
Від латинської назви ості, arista, походить назва роду злаків Арістіда (Aristida). У представників цього роду на верхівці нижньої квіткової луски знаходиться трироздільна ость.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D1%8C (Шерсть у тварин. Вікіпедія)
Великий тлумачний словник сучасної української мови — К.: ВТФ «Перун», 2007 Вікіпедія
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%85 Пух
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 444. http://sum.in.ua/s/sherstka/
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/198577/%D1%88%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0
