Відмінності між версіями «Олійня»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Davydove15_mlyn_olia2.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5426944.jpeg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:601683928_5_644x461_olynya-masloboynya-kievskaya-oblast.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:44, 2 жовтня 2018
Олійня, -ні, ж. = Олійниця 1.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Олі́йня, олійниця — підприємство, яке займається виробництвом рослинної олії. Люди які займаються вичавлюванням олії або є власниками олієнь — називають олійниками.
Історія Редагувати Наприкінці XIX — початку XX ст. на території України для чавлення олії використовували олійниці зі ступами й товкачами. Найпростіший тип був влаштований таким чином: на дерев'яних підставках-перехрестях встановлювалися два стовпи, один з який був споряджений гвинтовою різьбою (він називався «гвинт»), між ними перекидалася колода (стріла), із закріпленим на ній вертикальним товкачем, який поміщався в ступі. За допомогою гвинта опускали стрілу й разом з нею товкач, вичавлюючи олію[1].
Дещо складнішу будову мали гуцульські олійниці. На масивній підставці укріплялися два стовпи, між якими одна над однією три горизонтальних поперечки: нижня (колода), середня (стріла) і верхня (прави́ло). На колоді була заглибина, в якій лежав вовняний мішечок з піджареним насінням (кап, волосовий кап), з неї був пророблений отвір для стікання олії (цівка); стріла могла переміщатися догори і донизу в прорізах, на ній кріпився вертикально товкач (заяць); з обох кінців правила звисали на блочках (скраклях, скракниках) дерев'яні молотки (тарани). Підбиваючи над стрілою клини в прорізи, опускали її та вимушували заяць вичавлювати олію в колоді, вона виходила через цівку в підставлену миску[1].
Типи підприємств Редагувати Розрізняють два типи подібних підприємств. Які розрізнюються за масштабами виробництва і за виробництвом різних типів олії — рафінованої і нерафінованої.
Власно олійні Редагувати Підприємства такого типу спеціалізуються на виробництві нерафінованих рослинних олій та органічних олій, як правило олійниці належать до малих і середніх підприємств регіонального рівня. Серед відомих, — це неодноразовий переможець державного конкурсу «100 Кращих товарів України», сімейна компанія Деївська Олійниця (ТМ Деївська) та інші.
Олійноекстрактні заводи Редагувати Підприємства які виробляють рафіновану рослинну олію із вторсировини, олійноекстрактні заводи належать в більші мірі до середніх та великих підприємств. Наприклад: найбільший виробник рафінованої соняшникової олії в Україні, американська компанія Bunge Limited (ТМ Олейна, ТМ Розумниця), а так же компанії Королівський Смак та інші.
Олійні в Україні Редагувати Україна займає лідируючі позиції в світі за кількістю вирощування соняшника і давки соняшникової олії. На сьогодні в Україні найбільша кількість маслоекстрактних заводів та олійниць ніж в будь-якій іншій країні.
