Відмінності між версіями «Питець»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
пите́ць (ч.) (іменник). | пите́ць (ч.) (іменник). | ||
Відмінки: | Відмінки: | ||
− | Називний - пите́ць,питці́. | + | Називний - пите́ць, питці́. |
Родовий - питця́, питці́в. | Родовий - питця́, питці́в. | ||
Давальний - питце́ві, питцю́, питця́м. | Давальний - питце́ві, питцю́, питця́м. |
Версія за 17:43, 2 жовтня 2018
Питець, -тця́, м. Человѣкъ, много пьющій.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПИТЕ́ЦЬ, тця, чол. Той, хто постійно п'є спиртні напої, може випити багато хмільного. На хрестинах він [чернець] гуляє, Добре п'є, питець завзятий, А при чарочці то й пісню Гарно вміє заспівати (Володимир Самійленко, I, 1958, 256); — Хе! Видно зразу, що ти початківець! — засміявся досвідчений питець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 137).
пите́ць (ч.) (іменник). Відмінки: Називний - пите́ць, питці́. Родовий - питця́, питці́в. Давальний - питце́ві, питцю́, питця́м. Знахідний - питця́, питці́в. Орудний - питце́м, питця́ми. Місцевий - на/у питце́ві, питці́, питцю́, на/у питця́х. Окличний - питцю́, питці́.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 368. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C