Відмінності між версіями «Фациґати»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hrinchenko dictionary volume 4 page0376.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 17:22, 2 жовтня 2018
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = Хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. перех. і неперех. Бити однією або обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати. Погонич од злості передавав ті [панові] стусани коням.., а коні передавали злість панському фаетонові, хвицали по йому задніми копитами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); Він [тур] ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Свічкою підіймався [кінь] на задніх ногах, плигав на кілька метрів уперед, високо хвицав задніми ногами (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 8); // Граючись, пустуючи, обороняючись і т. ін., бити або робити різкі рухи ногою або ногами (про людей). Привик ото, вітрогон, ногами хвицати — та навіть уже в сні він [синок] ганяє м'яча або вензелі на коньках заплітає (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 133); — Я хочу затірки! — рішуче домагалася, хвицаючи ногами, роздратована Маринка (Яків Качура, Вибр., 1947, 186); * Образно. Вітер був свавільний, незагнузданий, налітав поривами, хвицав по траві (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 124).
2. неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. — Ну, ти дуже не хвицай. Побачимо, як ти порядкуватимеш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 106). 3. неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. Пархоме, В щасті не брикай! В нудьзі притьмом не лізь до неба! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 82).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Факультет видавничої справи та редагування}}
