Відмінності між версіями «Місцевість»

Версія за 13:21, 2 жовтня 2018

Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Вікіпедія

Місце́вість — у загальному значенні — певна частина території, що характеризується спільністю ознак (природних, історичних тощо). Зазвичай не має певновизначених меж або межі окреслені природно-історичними чинниками.

Місцевість (ландшафт) — велика морфологічна частина географічного ландшафту, комплекс урочищ. Місце́вість (у фізичній географії) — найбільша морфологічна частина ландшафту, яка відповідає сукупності мезоформ одного генетичного типу рельєфу і вирізняється характерним сполученням урочищ.

Причини виокремлення цих природно-територіальних комплексів різноманітні, але найвиразніші місцевості формуються внаслідок контрастності мезоформ земної поверхні, які становлять певний генетичний тип рельєфу. Каленик Геренчук, який у 1954 році і ввів поняття місцевості як морфологічної частини ландшафту, наводить приклад ландшафту Пасмового Побужжя. Його рельєф складається із двох великих мезоформ — пасом та улоговин між ними. Хоча вони близького генезису та віку, однак їх різна морфологія зумовлює істотні відмінності між пасмами й улоговинами за гідрогеологічним режимом, четвертинними відкладами, ґрунтами та рослинністю. Таким чином, цей ландшафт складається з двох місцевостей, одна з яких відповідає пасмам, а друга — улоговинам між ними. Аналогічну ландшафтну територіальну структуру мають і багато інших височин, наприклад Тарханкутська в західній частині рівнинного Криму, де вапнякові пасма чергуються з улоговинами, у яких вапняки перекриті шаром глин і делювіальних суглинків. Хоча за генетичними показниками пасма й улоговини являють собою один тип рельєфу (структурно-денудаційний), за ландшафтознавчими ж показниками вони різні за складом урочищ і виділяються як окремі місцевості.

У межах височин, де пасом і улоговин немає, але добре розвинена мережа річкових долин, як окремі місцевості розглядають межиріччя, надзаплавні тераси, широкі заплави. Низовинним ландшафтам також властивий поділ на місцевості. У більшості випадків він зумовлений відмінностями у літогенній основі ландшафту (як на Поліссі), або істотними відмінностями в режимі ґрунтових вод і ступеня їх мінералізації (як у Причорноморській низовині). У горах місцевості виділяють як висотно-поясні утворення, через що й називають їх висотними місцевостями.

Як місцевість у ландшафтознавстві розглядаються також складні системи однотипних урочищ, що злилися в процесі свого розвитку (наприклад, системи верхівкових болотних масивів у ландшафтах тайги), і частини ландшафту, що відрізняються одне від одного кількісним співвідношенням площ, зайнятих різнотипним урочищами (наприклад, боровими, болотними в тайзі тощо) при однорідному якісному складі останніх.

Застосування терміна У географічній літературі термін уживається також у загальному значенні як ландшафт, територія зі своєрідним сполученням природних умов.

Місцевість — район, округ, край, у загальному випадку — урбанонім.

Місцевість (військова) — елемент обстановки, у якій ведуться воєнні дії. Місце́вість — у військовій справі — один із найважливіших елементів обстановки, у якій ведуться бойові дії — частина (ділянка), район території з усіма її природними компонентами (рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю тощо), а також шляхами сполучення, населеними пунктами, промисловістю, сільськогосподарськими та соціально-культурними об'єктами.

Різні властивості місцевості сприяють бойовим діям або ускладнюють їх, дуже впливаючи на організацію та ведення бою або операції. Умови місцевості враховуються під час планування бою й операції, організації взаємодії військ, системі вогню та маскування, вона сильно впливає на управління, зв'язок, спостереження та роботу тилу.

Тактичні властивості місцевості змінюються залежно від пори року та погоди. Вивчення й оцінка місцевості організують командири та штаби всіх родів військ із обліком розв'язуваних ними завдань. Місцевість вивчають і оцінюють за особистими спостереженнями, результатами розвідки, топографічними та спеціальними картами. Висновки з оцінки місцевості враховуються при ухваленні рішення про бій або операцію й визначенні характеру дій військ.

Місцевість у військовій справі поділяється на такі основні типи:

за рельєфом — на рівнинну, горбкувату, гірську; за умовами прохідності — на слабопересічену (прохідну), середньопересічену, сильнопересічену (складнопрохідну); за умовами спостереження та маскування — на відкриту, напівзакриту, закриту; за особливостями природних умов — на пустельну (пустельну-степову), лісову (лісисто-болотисту) і місцевість північних районів (Арктика, Заполяр'я, рівнинна та гірська тундра).

Академічний тлумвчний словник

МІСЦЕ́ВІСТЬ, вості, жін.

• 

  Опис1

• Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри

  Опис2

1. Яке-небудь місце, простір земної поверхні. Підступи до перекопських та чонгарських позицій лежали на рівній місцевості (Юрій Яновський, II, 1958, 236); Він добре орієнтувався в місцевості і тому йшов серед цих прадавніх сивих ярусів каміння так твердо й упевнено, наче проходив тут уже не перший раз (Олесь Гончар, II, 1959, 104); Місцевість, відведена під парк, повинна бути здоровою, не малярійною (Озеленення колгоспного села, 1955, 48).

2. Те саме, що край 1 5. З Лубень дуже задоволений, місцевість чудесна, гуляв і катався по Сулі — яка, може, краща за Тетерів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 308); Є місцевості веселі, радісні, є похмурі, тривожні.. Кожна місцевість має свою душу (Олександр Довженко, I, 1958, 387).

Всесвітній словник української мови

Словник відмінків

Словник синонімів

КРАЙ (місцевість, область, район, що має певні природні й кліматичні особливості), СТОРОНА́, КРАЇНА, МІСЦЕ́ВІСТЬ, УКРАЇ́НАзаст.Легенький вітрець подихає з теплого краю (Панас Мирний); Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (Я. Щоголів); Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок); З Лубень дуже задоволений, місцевість чудесна (М. Коцюбинський); Ой, по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (пісня). МІСЦЕ́ВІСТЬ (якийсь простір на земній поверхні), МІ́СЦЕперев. мн., МІСЦИ́НА[МІСТИ́НА]розм.Скрізь встановили карантин, з зараженої місцевості не приймали посилок, а листи обкурювали сіркою (З. Тулуб); Є місця - чувати: Круглий рік весна... (П. Грабовський); Перед ним неначе горяна місцина на двадцять верстов навкруги (І. Нечуй-Левицький); Безлюдна містина, вигоріла трава, і вибухи гуркають то там, то там по всій висоті (О. Гончар).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання