Відмінності між версіями «Луговина»

Версія за 19:39, 1 жовтня 2018

Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Лебед. у. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. Стор. II. 100. 2) Родъ лозы. Вх. Зн. 33.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ЛУГО́ВИНА, и, жін.

1. Місце, де раніше був луг (див. луг 1). Сад Коржів розрісся по луговині, неначе ліс (Олекса Стороженко, I, 1957, 228); Незабаром віз, розкидаючи болото і хлюпаючи по калюжах, викотився на м'яку луговину (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 245).

2. розм. Те саме, що луг 1. Ви побувайте в нас на луговині У весняній погожій тихій днині (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 78).

Всесвітній словник української мови

Словник синонімів:

ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах).

Словник відмінків:

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Академічний словник української мови

Всесвітній словник української мови

Словарь української мови

Зовнішні посилання